Японські діти не вилазять із гаджетів, а батьки ніяк на них не впливають.

0 Comments


Якось у Японії я снідала у невеликій кав’ярні, а за сусіднім столиком сиділи тато-японець із 10-річним сином. Тато пив каву і задумливо дивився у вікно. А дитина грала у приставку типу Nintendo.

Коли батько попросив відкласти гру убік, то синові миттєво стало нудно. Було видно, що йому нецікаво просто так сидіти в кав’ярні, банально нема чим зайнятися. Через деякий час він знову схопив приставку та продовжив грати.

Подібні ситуації у Японії я бачила неодноразово. А пізніше, коли в Росії я працювала з дитячою японською делегацією, зрозуміла, наскільки сильний вплив гаджетів та гральних автоматів на японців.

Це маленький Юма-Кун. Якось мені довелося попрацювати нянею з маленькою японською дитиною. Ми багато грали в планшет, батьки ніяк не обмежували цей момент. Це маленький Юма-кун. Якось мені довелося попрацювати нянею з маленькою японською дитиною. Ми багато грали у планшет, батьки ніяк не обмежували цей момент.

Японську делегацію заселили на територію турбази. Для дітей там були доступні купа розваг: батути, лазилки різні, можна було покатати на велосипедах, самокатах. Територія обгороджена, повна безпека.

Одночасно на турбазу заселилися японські та російські діти. І коли дітям повідомили, що база в їхньому повному розпорядженні, то російські діти рвонули на батути і побігли кататися на самокатах. А японські діти попрямували до гральних автоматів.

Треба сказати, що у Японії під ігрові автомати виділяються величезні приміщення. Автомати стоять рядком, і японські діти у них захоплено грають. Для японців автомати – це звична реальність, тому й у Росії вони побігли насамперед до них. І лише кілька японців пішли кататися на велосипедах.

Делегація японських діток на Хехцирі під Хабаровском. Делегація японських діток на Хехцирі під Хабаровском.

На турбазі стояли стандартні автомати, для використання яких потрібно було опустити в комірку 5-ти або 10-ти рублеві монети. Японські діти побігли до своїх вихователів, щоб дізнатись, як розміняти гроші. Я працювала там як перекладач і стала допомагати їм міняти гроші. І тоді подумала, як дивно, що російських дітей ці автомати не зацікавили ні на грам, а японці одразу побігли саме до них.

У світі захистити дітей від гаджетів неможливо. Ми самі користуємося телефонами та комп’ютером щодня. Автомати, комп’ютерні ігри, інтернет постійно довкола нас.

У мене двоє дітей. І вони вже чудово вміють користуватися телефонами, комп’ютером. Вони знають, що і як увімкнути, і періодично проводять досить багато часу за гаджетами. Але я не обмежую їх штучно. Немає такого, що тільки дві години вони можуть грати з телефоном, а потім зобов’язані зайнятися чимось іншим.

  • Я їх не обмежую, тому що вміння користуватися гаджетами, телефоном та комп’ютером у нашій сучасній реальності – це ключова навичка. Виграє зараз той, хто розуміє як працює інтернет, як ним користуватися, як шукати інформацію.
  • Я точно знаю, що якщо у моїх дітей забрати гаджети, вони відразу знайдуть собі інше заняття. Вони гратимуться з іграшками, малюватимуть, гратимуть у хованки один з одним. Але не буде такого, що вони сядуть і скиглитимуться, бо не знають, чим зайнятися без телефону.

Мої «бандити» на природі. Про гаджети вони там навіть не згадують. Мої «бандити» на природі. Про гаджети вони там навіть не згадують.

Коли ми сім’єю приходимо в кафе, то ніколи не використовуємо гаджети, щоб розважити дітей. І ми з чоловіком там теж гаджети не використовуємо, максимум — дістаємо телефони, щоб сфотографувати один одного. І діти спокійно сидять із нами без жодних іграшок.

Мені здається, це ключова відмінність від японської ситуації, де японському хлопчику відразу стало нудно без приставки. І якщо батько продовжував забороняти її використовувати, то той став би нити, і тато, не витримавши, все одно віддав би йому цю іграшку. Ось це, звичайно, критична ситуація і таку залежність у дітей допускати не варто.

Уміння користуватись гаджетами – це важлива навичка. Але важливішим є те, як батьки спілкуються зі своїми дітьми. Мені здається, що залежність від приставок формується там, де батьки не змогли знайти контакт зі своєю дитиною. А як ви вважаєте?

My blog | Японські діти не вилазять із гаджетів, а батьки ніяк на них не впливають. Своїх дітей теж не обмежую | tourist |

Leave a Reply

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *