Японка нелегально втекла з Японії до Росії

0 Comments


Ми знаємо море історій про те, як люди з Радянського Союзу та Росії намагалися втекти до Японії. Про останній випадок я розповідала — товариш з острова Кунашир вплав добрався до Хоккайдо.

У коментарях під статтею мене запитали, чи є японці, які втекли з Японії до Росії? Виявляється, є! Про цю історію я дізналася на Сахаліні.

Дівчина-красуня (ледве не додала комсомолка) Йосіко Окада народилася в Хіросімі 1902 року. Її мати була наполовину голландка. Вважається, що завдяки європейській крові Йосіко вийшла такою красунею.

Ёсіко Окада.

Вона не перетворилася на звичайну японську домогосподарку, а почала виступати у театрі, а потім і в кіно. Стала однією з найбільш затребуваних акторок на той час!

Ёсіко вийшла заміж за режисера Рекіті Сугімото. А цей товариш перебував у японській комуністичній партії і слідував комуністичним ідеям, тому потрапив у немилість у японської влади. Він боявся, що його відправлять до в’язниці.

Пара не вигадала нічого кращого, ніж втекти до Радянського Союзу (і будувати тут комунізм). Вплав, як товариш з Кунашира, вони тікати не наважилися, але був простіший варіант.

Кордон з Японією з 1905 до 1945 року. Кордон з Японією з 1905 до 1945 року.

У 30-ті роки кордон між СРСР та Японією проходив на острові Сахалін. Більше того, там не було жодних огорож типу заборів і колючого дроту (згідно з Портсмутським договором). Стояли лише стовпи — кам’яні та дерев’яні. Кордон називався 50-а паралель.

3 січня 1938 року Йосіко з чоловіком успішно перетнули кордон на Сахаліні. У завірюху! Вони вдали, що прийшли з новорічним виступом для прикордонників. Але їх схопили та звинуватили у шпигунстві.

Після втечі японці змінили закон про прикордонний контроль і заборонили пересічним мешканцям наближатися до кордону без особливих причин.

Так виглядав кордон із Японією на острові Сахалін. Так виглядав кордон із Японією на острові Сахалін.

Незважаючи на відданість комуністичним поглядам, Йосіко відправили до в’язниці на 9 років. Після звільнення вона отримала радянське громадянство і почала працювати у видавництві «Іноземна література», де японською мовою перекладала радянські книги.

Наприклад, вона переклала книгу Валентини Терешкової «Всесвіт — відкритий океан!» , а також «Вітер з півдня» Ельмара Гріна та «Розмови про Леніна».

Але театр і кіно не відпускали її і в 1953 Йосіко закінчила ГІТІС! Після цього вона влаштувалась на роботу до театру ім. Маяковського.

У 1961 році Йосіко за сценарієм Агнії Барто поставила фільм «10 тисяч хлопчиків». Ще вона працювала диктором у відділі мовлення для Японії.

У 1973 році Йосіко ненадовго змогла повернутися до Японії. Її запросив губернатор Токіо. Цікаво, що за цей час актрису Йосіко Окада в Японії не забули! Її повернення стало справжньою подією. Але жити у Японії вона залишилася і повернулася до Москви, де застала розпад Радянського Союзу.

Як вам доля японки? Чи варто було тікати заради цього зі своєї країни?

Дякую, що читаєте мої статті до кінця! Підписуйтесь на канал, то ми не загубимося у величезній стрічці Дзена. Буду рада, якщо поставите лайк.

My blog | Японка нелегально втекла з Японії до Росії | tourist |

Leave a Reply

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *