Як японка описувала Майдан в Україні

0 Comments


У 2013-2014 роках я працювала у туристичній компанії гідом. Проводила екскурсії туристам із Японії. У цей час я активно спілкувалася з місцевими японцями — викладачами і студентами.

Це дуже поширена тема в Японії — під час навчання у ВНЗ поїхати закордон вивчати іноземну мову. Японці їздять до Америки та Європи. Вчити російську мову їдуть до Санкт-Петербурга, Москви і на Далекий Схід, звичайно. Найбільше японських студентів було у Владивостоці.

Хтось із моїх японських друзів розповів про свою одногрупницю, яка поїхала до Києва вчити українську. Я тоді здивувалася, бо навіть російська мова не популярна в Японії, а українська зовсім рідкісна. Але ж фахівці в будь-якому разі потрібні, може у дівчини кохання з українською культурою?

Загалом я здивувалася та підписалася на неї на фейсбуці, щоб спостерігати за її життям у Києві. Я сама на той момент відносно недавно їздила в Україну (2010 і 2012), тому мені було актуально та цікаво.

Коли почалися заворушення, та дівчинка була в Україні. Оскільки її всі просто завалили питаннями, вона писала на фейсбуці свої враження про те, що відбувається.

✅Мене здивувало, що вона взагалі не злякалася. Вона ставилася до Майдану, як веселої та тимчасової події. Додому повертатися навіть не збиралася. Судячи з коментарів, я зрозуміла, що інші іноземці у Києві були налякані.

✅В одному з постів вона написала іншим іноземцям, що на майдані безпечно і там співають пісні під гітару! Мовляв, нічого не бійтеся, я сходила, там спокійно.

✅У цей час вона продовжувала ходити до університету на пари. Начебто заняття кілька разів скасовувалися (не пам’ятаю точно), але японку знову це не бентежило. Вона якась дуже смілива була. Зазвичай японці дуже переживають з будь-якого приводу.

✅Японка сиділа у Києві до останнього. Виїхала у червні 2014 року, коли японський уряд уже сказав, що треба їхати додому. Коли вона виїжджала, написала, що хотіла залишитись, але не може. До останнього говорила, що у Києві безпечно.

Приблизно через рік, на мою думку, у 2015 році вона повернулася до Києва і продовжила вивчати українську мову. Мабуть, з’явився прогрес, бо вона почала писати пости українською.

Пам’ятаю, що вона інших японських студентів запрошувала на Україну вивчати мову. Якийсь її друг поїхав.

Якщо чесно, то навіть я подумала, що вона якась шпигунка. Ну, дуже вже вся ця історія виглядає дивно. Але не виключаю того моменту, що японка справді щиро полюбила українську мову та культуру. Таке буває, японці майстра фанатіти чомусь.

Я спостерігала за нею до 2015 року, а потім у мене народилася донька і стало не до соц. мереж. Наразі контакт загубився. Намагалася знайти її на фейсбуці знову, але не змогла. Напевно, видалила профіль.

Як думаєте, вона таки шпигунка або просто закохана в культуру?

Дякую, що читаєте мої статті до кінця! Підписуйтесь на канал, щоб не шукати потім у стрічці. Ставте лайк!

My blog | Як японка описувала Майдан в Україні | Tourist |

Leave a Reply

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *