«Я отримувала найменше» — російська дівчина чесно розповідає про роботу в японській компанії

0 Comments


Усім великий привіт! Мене звуть Віра. Я гід-перекладач японської мови. Десять років я працювала із японськими туристами. На цьому каналі ви знайдете цікаві історії про Японію та японців.

З Юлею ми познайомилися у Японії. Я з Хабаровська, вона з Владивостока, а зустрілися закордоном. Ми потоваришували. Через кілька років вона буквально на моїх очах подала заявку на стажування та поїхала працювати до Японії на півроку.

Нещодавно я їздила до Владивостока і вирішила докладно розпитати Юлю про досвід роботи в японській компанії.

— Як ти потрапила на роботу до японської компанії?

— Префектура Тояма та Приморський край, де я живу, це регіони-побратими. Тояма організувала стажування з обміну досвідом. Я просто подала документи та пройшла. У Японії я виконувала ту саму роботу, що й у Росії, — працювала в компанії, що займається експортом та імпортом.

— Як проходив твій робочий день?

— Я приходила пізніше за всіх і йшла раніше за всіх (сміється). Справа в тому, що я жила в невеликому селі, і рання електричка йшла о 8:30, а остання о 17:30. Тож я працювала з 9 до 17:15. Але цей час для мене узгодив керівництво, тому я не була прогульщицею.

Серйозну роботу мені не довіряли. Я писала електронні листи та надсилала факси. Всю роботу робила за 3 години, а потім сиділа та зображувала бурхливу діяльність. Писала звіт про стажування або читала інформацію про компанію японською мовою.

Юлія на церемонії закриття стажування. Юлія на церемонії закриття стажування.

— Навіщо тоді компанія взагалі бере на роботу іноземного стажера? Якщо він нічого не робить.

— Організатор стажування — це уряд префектури Тояма. Компанії потім отримують різні бонуси як знижених податків, наприклад. А взагалі, мною особливо ніхто не хотів займатися. У компанії, де я працювала, був відділ зв’язків із Росією. Якби мене посадили працювати туди, то толку було б більше. Але ні, дали завдання ці нескінченні факси відправляти.

— Чи так роботящі японці, як про них розповідають?

— Їхня працелюбність абсолютно неефективна. По факту вони розтягують на весь день те, що можна зробити за кілька годин. Зарплата у будь-якому разі залежить від посади, тому можна особливо не намагатися. Чоловік може стати начальником відділу у перспективі. Жінка не підніметься вище за звичайного службовця.

Найяскравіший приклад марної роботи — це коли відправляєш емейл. Потрібно поставити 50 копій. Потім отримати відповідь про те, що вони отримали мій емейл, і відповісти їм спасибі за відповідь.🤪

У сусідньому відділі взагалі була окрема людина, яка весь день сиділа на телефоні і відповідала: «Так, дякую, ми отримали ваш факс». Ніякої іншої роботи він не робив.

— Чи були ситуації, коли довелося показати російський характер?

— О так. Щомісяця мене переводили до нового відділу. Я повторювала шлях звичайного службовця компанії, адже їх теж переміщують із відділу до відділу кожні 3 роки. І ось одного разу мене перевели до офісу, де японці курили прямо в приміщенні! Там стояла серпанок і взагалі не було чим дихати. Я відсиділа в цьому офісі добу і вся пропахла димом. Наступного дня я сказала менеджеру, що до того офісу більше не поїду, бо ціную своє здоров’я.

Новина про те, що я не терплю сигаретний дим, швидко рознеслася по всій компанії. А колеги-японки співчували, що мені, мабуть, було страшно відмовитись їхати до цього офісу. А мені не було страшно, мої легені дорожчі.

Екскурсія в порту під час роботи. Екскурсія в порту під час роботи.

— Скільки ти отримувала за місяць і на що витрачала?

— Мені платили найменше в компанії, 120 тис ієн (84 тис руб за нинішнім курсом). Найновіші після університету отримують 200 тис ієн (140 тис руб), а потім і більше. Але при цьому мені повністю відшкодовували проїзд до роботи та назад. Плюс за оренду квартири я нічого не платила.

🔸Середній чек у кафе за 1 раз – 2 тис ієн (1400 руб).

🔸Продукти на день — 2 тис ієн (1400 руб).

🔸Сімка з інтернетом на півроку — 7 тис ієн (4900 руб).

🔸На одяг витрачала багато грошей — близько 10 тис. ієн на місяць (7000 руб).

🔸Щомісяця кудись подорожувала. Їздила на концерт в Осаку та Канадзаву. Одна поїздка приблизно 20 тис йен (14 000 руб).

— Чи хотіла б залишитися працювати в Японії?

— Можливо, але я не мав можливості — вдома в Росії на мене чекав чоловік. Зараз мені більше подобається їздити до Японії відпочивати, а не працювати.

А ви хотіли б попрацювати закордоном? Може, вже був досвід?

Дякую, що читаєте мої статті до кінця! 💐Буду вдячна за лайк та передплату.👍🏻

Підписуйтесь на канал! Підписуйтесь на канал!

My blog | «Я отримувала найменше» — російська дівчина чесно розповідає про роботу в японській компанії | Tourist |

Leave a Reply

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *