Такого Далекого Сходу ще не бачила!

0 Comments


Сьогодні я вперше прилетіла на острів Сахалін, і він мене приємно вразив із першої ж секунди. Я хоч сама далекосхідниця, але чекала побачити облізлі будинки, каюся.🙈

Від Хабаровська до Южно-Сахалінська летіти рівно годину. Злетіли, з’їли бутерброд і посадка. Аеропорт знаходиться неподалік центру міста. Ми на таксі дісталися лише за 25 хвилин.

Краєзнавчий музей у японській будівлі 1937 року. Краєзнавчий музей у японській будівлі 1937 року.

76 років тому південна частина Сахаліну стала нашою. До цього тут жили японці, і Южно-Сахалінськ називався Тойохара. Мені здавалося, що японська спадщина стерта радянським часом. Виявилося, що місто процвітає і пам’ятає своє минуле.

Що мене вразило у Южно-Сахалінську?

1️⃣Акуратно та чисто, як у Японії

Жодного папірця не валяється на вулиці. Акуратні бордюри та бруківка на тротуарах. Квіткові клумби усюди. Я таке тільки в Японії бачила серйозно. Найбільше враження на нас справив газон у центрі міста. Чому він такий акуратний? У межах міста навіть будови обгороджені, мішки лежать рівно в рядок, немає пилу та сміття.

Газон на Комуністичному проспекті. Газон на Комуністичному проспекті. 2️⃣Нумерація квартир навпаки

Ми винайняли квартиру і на одному з поверхів нашого будинку я побачила, що квартири пронумерували праворуч наліво! Я спершу не зрозуміла, що за прикол. Мабуть, у Южно-Сахалінську так заведено. Знаєте, це як на японський манер. У Японії ж книги читають праворуч і текст традиційно пишуть також.

Нумерація квартир справа наліво.Нумерація квартир справа наліво. 3️⃣Вуличні собаки з чіпами на вухах

На майдані Перемоги до нас підбіг кілька собачок. На вигляд звичайні вуличні, але у кожної був чіп на правому вусі. Для мене дбайливе поводження з безпритульними тваринами – це показник рівня культури. На Сахаліні це питання вирішують не знищенням бідних тварин, а з допомогою стерилізації.

Підписуйтесь на канал! Підписуйтесь на канал! 4️⃣Дуже багато російських корейців

Ні, не так. Їх ДУЖЕ-ДУЖЕ багато! Я знала, що на Сахаліні живуть етнічні корейці, але не очікувала, що побачу їх буквально на кожному кроці. У магазинах величезний вибір кімчі, а рисові трикутники онігірі продають із начинкою з корейського м’яса «пулькоги». На Сахаліні відчувається і японський, і корейський вплив одночасно.

Асортименти кімчі в магазині.Онігірі з корейською яловичиною.Асортименти кімчі в магазині.

Напевно, це фішка острівного регіону. Тут почуваєшся, як у «будиночку». Люди розуміють, що якщо самі про себе не подбають, то ніхто не подбає. Видно, що все зроблено із душею і для себе. Краса та чистота не для пафосу, а для комфортного життя.

А ви бували на Сахаліні?

Якщо ні, то хотіли б приїхати? Дуже дякую, що читаєте мої статті до кінця. 🌷Підписуйтесь на канал, щоб не загубитися у великій стрічці Дзена. Буду рада, якщо поставите лайк.

My blog | Такого Далекого Сходу ще не бачила! 4 речі, які мене здивували на Сахаліні | Tourist |

Leave a Reply

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *