Родичі – фантазери.

0 Comments


Я живу в Хабаровську, і від батьків знала, що нащадок переселенців на Далекий Схід, які в XIX — початку XX ст. переїхали сюди з Україною. Все дитинство мене годували історіями про те, що моя прабабуся народилася в обозі, коли вони їхали з України на Далекий Схід, байками про розкулачування та інше.

Я вирішила розібратися у своїй генеалогії та з’ясувати, хто з предків раніше за всіх потрапив на Далекий Схід і чому? І принагідно визначити, в якому поколінні я далекосхідниця?

На таких плотах сплавлялися цілими сім’ями по річці Шилка та Амуру переселенці. На таких плотах сплавлялися цілими сім’ями по річці Шилка та Амуру переселенці.

Я почала з того, що почала розпитувати тата про історію нашої родини, бо мого тата виховувала бабуся, моя прабабуся. Папа досить швидко здався і запропонував відвести мене до родички із села, яке має знати імена, дати народження та взагалі історії про наших предків.

Ця родичка виявилася племінницею моєї прабабусі. Моя прабабуся з великої родини, має 6 братів і сестер. А родичка, до якої ми приїхали, це донька старшої сестри моєї прабаби. Вона виявилася зберігачем сімейних фактів. І ось, що я від неї дізналася:

  • З’ясувалося, що родичі, і мої батьки зокрема – великі фантазери, бо байка про те, що хтось народився в обозі, виявилася неправдою. Моя прабабуся народилася вже на Далекому Сході, а прапрабабуся за пару років до переїзду. Я далекосхідниця у 4 поколінні.
  • Також мене цікавило питання про розкуркулювання. Всі знають, що куркулів із заходу країни посилали до Сибіру. А що робили з кулаками на Далекому Сході? Вони вже далі за Сибір, куди їх посилати? Виявилося, що їх лишали жити на колишньому місці.

Сім’я мого прапрадіда мала велике земельне володіння. На жаль, я не знаю площу в гектарах. При розкуркулюванні у них забрали більшу частину земельних володінь, всі інструменти для заняття сільським господарством та худобу. Залишили будинок і маленький клаптик землі, але нікуди не посилали.

  • Щодо репресій, я теж наслухалася багато історій. За однією версією мого прапрадіда заслали до Магадану. В результаті від родички я дізналася про точні ПІБ та рік народження прапрадіда, і з’ясувала, що у 1938 році його розстріляли в Хабаровську. Це сумно.
  • У довідці про розстріл мого прапрадіда я побачила його місце народження. Виявилося, що він народився не на Далекому Сході. Чому він приїхав сюди, я поки не знаю, але спробую з’ясувати.
  • Ще одна таємниця, поки вкрита мороком, — це звідки на Далекий Схід потрапили предки мого прадіда, чоловіка прабаби. Його прізвище носить мій батько, тобто це моє дівоче прізвище. Сам прадід народився Далекому Сході. Але, незважаючи на те, що родичі по лінії прадіда та прабаби жили буквально на сусідніх вулицях, між собою вони не спілкувалися, і про сім’ю мого прадіда ніхто нічого не знає.

Взагалі, було весело спілкуватися з літньою родичкою, тому що вона показувала мені багато фотографій, при цьому примовляючи: «Ось тут уже всі померли, і тут теж, і ось тут теж. Давай я тобі щось інше покажу».

А ви знаєте, звідки ваші предки? І чи займалися ви колись відновленням генеалогічного дерева? На фото мені 7 років. На фото мені 7 років.

My blog | Родичі – фантазери. Як я дізналася про долю своїх предків на Далекому Сході | tourist |

Leave a Reply

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *