Нащадки японських військовополонених повернулися до Японії і виявилися раді (а шляху назад немає)

0 Comments


Коли ми говоримо про родичів та нащадків японських військовополонених, то найчастіше уявляємо собі японців. Але були нащадки й у Росії.

Майже всіх японських військовополонених повернули на Батьківщину. Процес відбувався кілька етапів. Останні виїхали 1950 року. Після цього у СРСР залишалися лише політичні злочинці. Хтось встиг відбути термін і повернувся додому, а хтось лишився.

Були японці, які змогли повернутися додому лише у 90-ті після розпаду Союзу. Одна з таких гучних історій про Ясабуро-сан. Він повернувся до Японії у 1997 році.

Знак біля поховання японських військовополонених у селищі Хор, Хабаровський край. Знак біля поховання японських військовополонених у селищі Хор, Хабаровський край.

Японські військовополонені створювали сім’ї у Росії, після них залишилися діти та онуки. Ось їм то до 90-х міністерство охорони здоров’я, праці та добробуту Японії дозволило повернутися на історичну батьківщину.

Нащадкам, їхнім дітям та подружжю дозволили отримати японське громадянство та жити у Японії. Вони могли півроку безкоштовно вивчати японську мову в урядовому центрі стажувань. Тобто, за ідеєю через 6 місяців вони могли почати соціалізуватися в Японії. Насправді все вийшло не так.

На момент переїзду багатьом було 40-50 років. У Росії в них була кар’єра, становище та друзі. У Японії вони вважалися чужинцями і навіть їхні далекі японські родичі були їм не раді. Хоча японці і вдавали, що щасливі.

Все, що новоспечені емігранти вчили в Росії, виявилося не потрібно. Життя довелося починати буквально з нуля. Ще й із новими японськими іменами.

Спочатку вони жили на дотації від уряду. Але їхні витрати жорстко контролювалися. Не можна було навіть придбати мобільний телефон! Це вважалося предметом розкоші.

Плюс не можна було змінити місце проживання. Поки отримуєш дотації, жити треба у регіоні, де жили батьки. Якщо батьки з Хоккайдо, то й живи на Хоккайдо. До Токіо переїхати не можна.

Поховання японських військовополонених у селищі Хор у Хабаровському краї. Поховання японських військовополонених у селищі Хор у Хабаровському краї.

Серйозну роботу нащадкам військовополонених було важко знайти, тому працювали барменами, продавцями. Оформляли фіктивні шлюби за гроші.

Кажуть, що майже всі нащадки пошкодували, що приїхали до Японії. Але повернутися до Росії можливості не було. Справа в тому, що в Японії заборонено подвійне громадянство. Для того, щоб отримати «японський паспорт», (насправді паспорти там тільки для поїздок за кордон) довелося відмовитись від російського громадянства. У Росію тепер лише з візою, як турист.

Мені здається, що історія сумна. Не завжди еміграція – це порятунок. Напевно, у 90-ті, коли народ масово виїжджав до Америки та Ізраїлю, шанс виїхати до Японії виглядав дуже привабливо. Але тут важливо не плутати туризм з еміграцією та чітко розуміти свої можливості у новій країні.

Мене запитали один раз, як я вчинила, якби японське міністерство запропонувало мені громадянство Японії. Я точно не поїхала б.

А ви переїхали до Японії, якби громадянство дали?

Велике дякую, що читаєте мої статті! Ставте лайк і підписуйтесь на канал, то ми не загубимося.

Підписуйтесь на канал! Підписуйтесь на канал!

My blog | Нащадки японських військовополонених повернулися до Японії і виявилися раді (а шляху назад немає) |tourist|

Leave a Reply

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *